Евробляхи: кто кого обдурит

Проблема автівок на єврономерах не вчорашня і щодня все більше актуалізується. Але вона не така вже проста, має багато різних граней, але все зводиться до одного — головним джерелом проблеми з автомобілями в Україні є сама державна система.

Одразу скажу, що я їжджу на авто з українською реєстрацією. І мене надзвичайно бісить те, що повальна більшість власників євро-авто постійно порушують ПДР, хамовито поводять себе на дорозі і в 99% у випадку ДТП ти нікому нічого не доведеш і ніяких збитків тобі ніхто не відшкодує. А якщо водій такого авто ще є дотичним до системи МВС, то тебе ще й зроблять винним, як показує практика, пише одеській активіст Сергій Стерненко в блозі, передає Бумеранг-Инфо

Але підемо по порядку. Щоб зрозуміти проблему комплексно, треба розкласти її на запчастини.

Головна причина появи в Україні таких автомобілів — необгрунтовано-маразматичне завищене мито та збори на ввезення імпортних авто, що підіймає ціну від 120 до 300 % від вартості самого авто. Тобто в тих же країнах ЄС по ціні одного, наприклад, Volkswagen Golf, можна взяти 2-3 таких авто. По суті українці знайшли таку собі пролазку в законі і успішно обходять шкуродерство, беручи «євробляхи».

Ще коли такі митні планки встановлювали, це подавалось під соусом необхідності підтримати та захистити вітчизняного виробника. Того виробника, котрий є неконкурентноздатним не через наявність різних інших марок на ринку, а просто тому, що за якістю своєю українські автівки — ненадійне лайно, що коштує, як щось хороше. З цим, звісно, треба щось робити, але точно не за ваш з нами рахунок. І крім того, якщо держава так переживає за вітчизняне виробництво, то чому наші чиновники та депутати їздять на авто s-класу, а не на Тавріях-Славутах? Чому в державтопарки закуповуються

Мерседеси, Тойоти та Лексуси, а не ЗАЗ Forza?

Якась незтиковка, не знаходите?

Ще один міф, це те, що це мито та збори суттєво наповнюють наш бюджет, а тому знижувати його не можна. Насправді ж нормальна і здорова економіка повинна розвиватись та мати стабільний стан не завдяки ідіотським необгрунтованим поборам, а завдяки правильному податковому врегулюванню та відсутність перепон для розвитку бізнесу та стартапів. Як у нас з цим зараз? Питання риторичне.

Додам ще просту, як 5 копійок, істину: щоб бюджет наповнювався, не треба його розкрадати, пиляти, робити відкати і займатись іншими популярними серед наших політиків речами. Один тільки Насіров завдав державі збитків на 2.000.000.000 грн і перебуває й далі на волі. І це тільки доведена сума. І тільки по ньому. А таких насірових у нас — сотні. На їх фоні питання такої роздутої серйозності по оподаткуванню і розмитненню авто — сміх і профанація.

Але позиція держави з захмарними ставками породжує проблему не лише того, що українців дурять, змушують платити зайве та просто обдирають. Зворотнім боком медалі у пошуку обійти це все стає те, що більшість водіїв євроавто стають проблемою на дорозі. Українці і так не відзначаються дисципліною за кермом та дотриманням ПДР, а коли водій ще й розуміє, що може уникнути негативних наслідків від порушень правил — таких порушень стає більше. Чому? Причин декілька.

Оскільки вартість ввезених з ЄС автівок є порівняно дуже низькою, а оформлення на громадянина України при ввезенні не відбувається, це дозволяє водіям легко з ТЗ прощатись при необхідності. Мова, звісно, не про всіх, але про більшість.

Прикладів існує багато, коли після ДТП водій лишав ключі в замку та просто тікав. Тим паче що авто зареєстровано не на нього, а на фіз. чи юр. особу, котру просто неможливо притягнути до відповідальності. Як і водія в такому випадку. Крім того, навіть якщо в такій ситуації водій не втече, а ДТП буде оформлятись, вірогідність того, що вам відшкодують збитки наближається до нуля. Бо юридично це практично неможливо.

Також деякі мої друзі проголошують тезу, що не можна знижувати тарифи, бо вулиці великих міст, де вже є проблема заторів, заповняться настільки, що в цих заторах ми будемо жити, народжувати дітей та помирати. Що авто — розкіш, котру не всі повинні собі дозволяти.

Але з такими твердженнями ми так і залишимось країною тертього світу. Бо авто це не розкіш, а необхідність. А затори — проблема інфраструктури та управління містом, з чим проблем у нас надзвичайно багато.

За такою логікою ми повинні відмовитись від велосипедів, бо не вистачає велодоріжок, від кухонних ножів, бо раз на рік ними когось вбивають та від медицини, бо всі ми смертні, а в лікарнях — черги.

В ситуації з єврокарами є свої плюси. Їх більше, ніж неприємних мінусів.

Але все це — наслідки, котрі зникнуть, якщо прибрати причину. Причиною ж є те, що я сказав на початку: державна податкова політика, спрямована на необгрунтоване здирання грошей з українця на рівному місці. Якщо держава не знизить митні ставки — кількість «євроблях» в Україні стане настільки критичною, що проблема сягне величезних масштабів. І наслідків стане ще більше. Не дуже приємних для влади

В Україні сьогодні працює система двосторонніх взаємовідносин всередині суспільства та між суспільством і державою. Це «хто кого обдурить, той і йде вперед» і «кожен сам за себе, головне — я, а на інших — плювати з високої гори». Тому ми не платимо податки, а сплачене — крадуть. Тому держава дурить нас на митниці, а ми її — на дорогах. Тому поки не зміняться правила гри, «євробляхи» стануть прецедентом, що перекинеться і на інші сфери. І так буде до тих пір, поки окреме его кожного не стане меншим за потребу жити спільно за нормальними правилами в системі «Я — Держава, а Держава це Я».

За правилами взаємодопомоги в системі «держава-громадянин», а не в системі кругового задурювання одне одного.